.. Книга «Справа Василя Стуса» про те, як радянська система зробила поета «злочинцем». Автор каже, що вона не лише проливає світло на кримінальну справу, а й дає зрозуміти якою Василь Стус був людиною.

«Він дуже коректний, але прямий і принциповий та водночас уважний співбесідник і чуйна людина. Я завжди відчувала його вразливу делікатність, поєднану з нервовою напругою», – згадує про Василя Стуса радянський політв’язень, дисидентка та журналістка Надія Світлична.

Чуйний поет з одного боку та принциповий громадянин з іншого – так протиставляли різні іпостасі Василя Стуса Василь Овсієнко та Євген Сверстюк.

«Беззахисна оголеність душі, непрактичність у буденному житті, неприйнятність фальшу, нетерпимість до зла» – риси, за які він поплатився життям, загинувши у карцері табору особливого режиму в Кучино. Це ж страшний злочин, правда? Любити Україну більше за все на світі.

"Допоможіть мені врятувати мої вірші від вогню", - писав Стус у серпні 1976 року. Не допомогли, не змогли, а радянська влада зробила своє. "Птах душі" так і не злетів, збірку конфіскували і знищили, а з ним "згорів" і сам Стус. Це була справжня розправа режиму над поетом і людиною, який не піддавався тиску.

Одного цей режим не зумів врахувати. Стус живе у своїх віршах, які зуміли врятувати, його ідеї живі і житимуть вічно. Він повернувся. Безсмертним.

187187

Комментарии: 6

Поделились: 15

Нравится

Поделиться